Чоловік обдивився струнку статуру, видовжене обличчя… Косиці кольору французькогої провінції. Ще б разочок перекотитися полем…
— Бордо. Я називатиму тебе в честь білявки Бріжіт… — сам здивувався власному експромтові.
— Але ж я не білявка…
— Ще перефарбуєшся… — кинув авторитарний погляд і в ту ж мить зрозумів — тепер у нього є коханка.
Вони виходили з кабінету адміністраторки. Мовчки… Такого сум’яття ресторатор не пам’ятав ще з тих часів, відколи придбав перший презерватив. Ще у ранній юності навчився вирішувати проблеми лаконічно. Одним словом чи киванням голови. Але з жінками все плутано, як у поганому бізнес-плані.
Ну чому чому він, успішний бізнесмен взяв собі в голову, що повинен турбуватися про незнайоме дівча? Тільки кохання тут ні до чого… Навіть сьогоднішній секс. Здорова логіка підказувала — в цій дівці щось не так. Занадто вродлива… Наче не від цього світу. Так мовби зрощена на безлюдному острові. Не розпусна, проте вміє догодити чоловікові…
Своєму глуздові він звик довіряти – бо ж не раз цей глузд допомагав заробляти статки. Всіма фібрами передчував: матиме з цією Бордо великі проблеми. А відмовиться – матиме ще більші.
Швидко дав вказівки адміністраторці куди поселити гостю. Мовчки чмокнув діваху у щоку й повільно вийшов з ресторану. В гортані все злиплося від раптових спогадів… Ще годину тому це подвір’я подарувало стільки насолоди. А може просто сподобалося йому гарне дівча? Ото й уся загадка. Скільки такого траплялося із його друзями.
«Ким би ти не був, яку б посаду не займав, перш за все ти — чоловік. А роки йдуть, роблять тебе мудрішим, а від того вразливішим. Сентиментальнішим». Чоловік вмостився у шкіряне крісло своєї автівки. Не поспішав заводити двигуна. Міркував як діяти далі? Дістав з кишені свій мобільний. Ідея з’явилася спонтанно.
Мені сподобалося! Легко читається, легко з’являється образ, виникає поступово ставлення до героя, сама мова приємна. Хотілося б ще чогось подібного прочитати.