Неймовірна, успішна та творча, смілива, відкрита, сонячна та позитивна. Любителька хенд-мейдових прикрас та слов’янської міфології, романтичних прогулянок нічними вуличками рідного міста та вечірніх посиденьок з друзями за глінтвейном, під час яких народжуються божевільні й водночас геніальні ідеї, за реалізацію яких вона береться наступного ж ранку. Затята книголюбка та кавоманка. Любляча дружина та дбайлива мати.
Саме так можна охарактеризувати Віоліну Ситнік – молоду письменницю із Кам’янця-Подільского. В минулому журналістку газети «КлюЧ», нині – держслужбовця. А у вільний від роботи час – співзасновницю та головного редактора літературно-мистецького часопису «PHOENIX». Дипломанта міжнародного конкурсу молодих українських літераторів «Гранослов» (2016), переможця Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича (2014), дипломанта літературного конкурсу «Витоки» (2012, 2013), співавторку популярних збірок оповідань «Теревені про все на світі» та «Теплі історії про кохання». А ще – зовсім свіженьких: «Теплі історії у стилі блюз», «Птица» та «Теревені аж до ранку», які вийшли друком у видавництвах «Брайт Стар Паблішинг», «Книгоноша» та «DISCURSUS».
Про літературні новинки ми розпитали Віоліну Ситнік.
– Спочатку на світ з’явилися «Теплі історії у стилі блюз». Я вже досить давно співпрацюю з видавництвом «Брайт Стар Паблішинг», яке добре відоме саме своєю «Теплою серією». – розповідає письменниця. – Коли тільки почали готувати збірку, їхній літредактор запропонувала мені взяти участь і навіть сказала, які з моїх оповідань хотіла б там бачити. Потрібні були сумовиті й ліричні. Книжка вийшла надзвичайно сильною і цікавою, і це я кажу не як одна з авторок, а як вибаглива читачка. Але це й не дивно, до збірки увійшли твори таких відомих письменниць, як Тетяна Белімова, Слава Світова, Ольга Деркачова, Юлія Смаль та багато інших.
– Як народилися «Теревені»?
– «Теревені аж до ранку» – це продовження збірки веселих дівочих оповідань «Балачки про все на світі», яку я написала разом із 4 подругами-киянками – Славою Світовою, Мирославою Кошкою, Оленкою Некрасовою та Мариною Братко. Багато кам’янчан мали нагоду придбати книжку і прочитати її, адже в листопаді 2014 року ми презентували її в кав’ярні «Кава від поліцмейстера». «Балачки про все на світі» народились якось легко й невимушено. От ніби зібралися п’ятеро подруг на обов’язкову щотижневу зустріч у затишному кафе, як ото у серіалі «Секс і місто», замовили хто каву, хто чай, а хто келих вина чи й чогось міцнішого, й почали балакати про все на світі – себе, чоловіка, дітей, кохання-зітхання, роботу, хобі, тварин і все, на що натикались очі. Розмова вийшла абсолютно беззмістовною і водночас дуже інформативною. Одним словом, як у жінок. Тем, на які говорять жінки, – безліч! І те, що ми описали в «Балачках» – це тільки мізерна дещиця. А отже, вирішили ми в якусь мить, продовженню бути! Так і народилися «Теревені аж до ранку».
– Як писалась п’ятірка твоїх оповідань?
– Та по-різному. Як розмови з подругами. Інколи виходить одразу все протараторити і чекати на відповідь, а іноді тягнеш кота за хвіст, караєшся-мучишся, а не можеш заговорити про те, що хвилює. Пам’ятаю, як в авральному порядку писала на заміну історію «Мрії з терміном придатності», стоячи на власному роздоріжжі, вагаючись, як і куди рухатись далі. А потім просто дозволила пальцям друкувати те, що лунало в голові, сподіваючись, що моя героїня сама знайде правильний шлях і виведе й мене на нього. Деякі оповідання народжувалися на одному подиху, а над іншими треба було не тільки помізкувати, а й проробити колосальну пошукову роботу в абсолютно різних наукових областях, приправляючи це грайливим настроєм і легким способом викладу. Тому маю надію, що книжка «Теревені аж до ранку» сподобається нашим прихильницям не менше, аніж її посестра – «Балачки про все на світі», бо ми намагалися не тільки зберегти чарівливість й неординарність першої збірки, а й добряче підняли планку, щоб здивувати наших читачок. Чудову передмову до «Теревень» написала відома письменниця Вікторія Гранецька, а не менш гарні відгуки – літератори Юлія Шутенко, Ярослава Литвин, Юрко Космина.
– «Птица» – перша збірка оповідань християнських письменників. Це уже вирізняє книгу серед інших і привертає увагу. Чим же особливе видання?
Родзинкою книжки є те, що авторами виступило 19 письменників з країн СНД, як популярних, так і авторів-початківців. У збірці ви знайдете як детективи, так і повчальні мініатюри та фантастику. Але, незалежно від стилю, автори звертаються до першоджерела мудрості – євангельської проповіді Христа, крізь призму якої розглядають соціальні та духовні аспекти життя. За задумом то мали бути філософсько-життєствердні історії.
Мені запропонувала взяти участь у цьому проекті Слава Світова, яку запросили ще раніше, запитавши, чи не знає вона авторів, які мали б у своєму доробку схожі оповідання. Я відправила одну свою історію, редакторам сподобалося. Тепер вони працюють над другою книгою, пропонують знову взяти участь. І я більш, ніж впевнена, що викрою час і щось таки напишу, бо не в моїх правилах відмовлятися від цікавих літпроектів, адже здавна живу за принципом, що краще спробувати і зазнати поразки, ніж не спробувати зовсім.
Ще одну гарну новину сповістила письменниця, коли матеріал готувався до друку: у видавництві «Твердиня» вийшла друком власна книжка Віоліни Ситнік «Особистий простір». Зараз авторка нетямиться від щастя і готується до презентації на Форумі видавців у Львові та складає список міст, куди планує потрапити разом зі своєю збіркою оповідань. Новиною про першу ластівку уже зарясніли сторінки електронних видань та соціальних мереж. Зокрема, у «Facebook» авторка повідомляє: «Ну ось я і можу відкрити свою велику-превелику таємницю. Така вистраждана, бажана, довго-довгождана моя особиста книжка – мій «Особистий простір». А все завдяки видавництву «Твердиня» та Миколі Мартинюку. Дякую!». Ось так, як стверджує видавець, матеріалізувалась одна із мрій авторки.
– Мрійте! – закликає Віоліна Ситнік. – Бо мрії – невід’ємні частинки нашого життя! Захмарні, сокровенні, нездійсненні та малоймовірні. Вони – різні! Але вони стають реальністю. Просто йдіть уперед попри все, аби мрія здійснилась, не зупиняйтесь. Вірте і у вас все вийде, адже
кожен, хто прагне, обов’язково досягає мети. Будьте капітаном своєї долі, бо вона, як і море підкоряється тільки сміливим.
