Поезія Сучасної Читанки – 4
білим цвітом фата ніжно із черешень, мов зім’ята цнота, зойк і подих лишень. набубнявіли дні, засоромились мов, визріває на дні їх гріховна любов. оп’яняють…
білим цвітом фата ніжно із черешень, мов зім’ята цнота, зойк і подих лишень. набубнявіли дні, засоромились мов, визріває на дні їх гріховна любов. оп’яняють…
Зрада Я перестала плакати дощем, Рясним і чистим, наче спрагле літо, Скупа сльоза та ще на серці щем, Душа черства. І як з цим…
Ця історія сталась у селі Велике Груддя, яке б мало називатись „великі груди”. (А може під назвою Велике Груддя саме це і малось на…
Ранок, як завжди, приходить невчасно. Особливо у вихідні, коли хочеться поніжитись в ліжку – сон не йде. Дітлашня весело гуде попід вікнами у дворі,…
Кася поспішала додому. Мокрий асфальт відбивав чіткі відзвуки каблуків, і з кожним кроком стукотіло в голові: „Як це сталось? Чому?!” Хотілося щільніше загорнутися в…
Літо впевнено вдиралось в кожну клітинку цього світу: розпікало до божевілля стомлені дерева, скочувалось курявою по траві, манило прохолодністю бузкових вечорів. В такі хвилини…
Вечір повільно запливав крізь кватирку, заповнював кожну щілинку кімнати. Сонце тануло в синяві м’якого неба, як в недопитому бокалі вина. Сутеніло. Поволі все поринало…