Катя Дзігуа називає себе адреналіно залежною і тому шукає щоразу нових гострих відчуттів. Чергову порцію адреналіну знайшла у школі серфінгістів на березі Атлантичного океану.
Катю, як ти потрапила у цю школу?
Для мене сенс життя взимку – сноуборд. Їжджу в гори по кілька разів за сезон. А от восени такого ж потужного заряду дуже бракувало. Через знайомих дізналася, що можна навчитися приборкувати океанські хвилі. У Португалії є чимало приватних шкіл, де навчають серфінгу. Мені порадили FilSurf Surfing school – перевірено, що там добре дбають про учнів та й забезпечують усім необхідним.
Як відбувається саме навчання?
Перш ніж стати на дошку, ми дуже довго розігрівалися: робили вправи, а ще два дні відтискались, щоб правильно розподіляти вагу. Я думала, що це буде схоже на сноуборд, але на борді акцент на ноги і коліна, а в серфінгу – на руки. Тому перші дні шалено боліли грудні м’язи, у дні, коли була найбільша кріпатура, ми просто скочувалися з ліжка (сміється). Тому тим, хто збирається на серфінг, я б порадила хоча б місяць позайматися у спортзалі. Виконувати вправи на м`язи рук, ніг, грудні м’язи, щоб кріпатури не було. Плюс плавати і вчитися тримати баланс – на одній нозі, в будь який інший спосіб – це дуже важливо і це значно полегшить навчання.
Було страшно під час занять?
Взагалі, щоб цього навчатися, треба мати певну безстрашність, бо хвилі постійно накривають. Я кілька разів відчувала себе немов у пральній машинці. Один раз мене бігли виловлювати, але я знайшла дно. Для початківців вибирають невеликі хвилі, але і невеликі океанські хвилі порівняно з морськими таки досить приголомшливі. Але я покладалася на тренера. Адже він дбав про нашу безпеку. Обирав місце, зважаючи, чи нема у воді каміння, об яке можна поранитися, дивився чи не зависокі хвилі, чи вода не надто холодна.
Пам`ятаєш момент, коли вдалося зробити все, чого навчив тренер?
Я була не першою з тих, в кого вийшло. Потрібна наполегливість. Перший, другий день не виходить. Але під кінець навчання виходить у всіх. У мене вийшло. Декілька секунд проїхалась і декілька разів ставала на дошку. Треба вміти правильно зловити хвилю. Іноді побачиш хвилю, здається, ось воно – те, що треба. Але поки вона підійде до тебе – то згасає і вже нема на чому їхати.
Які відчуття?
Неймовірна ейфорія, щастя! Я кричала і махала руками «Я змогла!». Напередодні тренер попередив: якщо ти сьогодні зможеш все зробити як слід, я відвезу вас на дуже хорошу паті. В той день у мене не вийшло, але на паті ми таки поїхали. Тож наступного дня в мене вже не було іншого виходу як стати на дошку і таки проїхатись!
Навчатися серфінгу – це дороге задоволення?
За шість днів перебування у школі я заплатила 275 євро. Але у цю суму включено дуже багато. Окрім самих уроків, спорядження та доїзду на пляжі, це ще й вартість проживання та обід. А мешкали ми справді в розкішних умовах. Розкішна вілла була у нашому розпорядженні (команду з шести людей ми зібрали ще у Львові). На території був басейн, різноманітні ігри та тренажери, а ще у кожного своя тераса з видом на океан. До того ж ми приїхали в листопаді, а це не сезон для серфінгу. Та й сама Португалія не дуже дорога. У кілька разів дешевша, ніж скажімо Франція. Та й українців там дуже багато. Часто люди, якщо чули нашу розмову, приєднувалися, віталися з нами. До того ж там дуже багато людей зі Львова. До прикладу, коли ми приїхали у перший день на пляж і перед заняттям зайшли випити кави, нашою офіціанткою виявилася Наталя зі Львова. Вона одразу ж пригостила нас кавою, безкоштовно, але попросила тренерові про це не казати.
Плануєш і далі займатися серфінгом?
Звичайно. Тепер узимку в мене буде бордичний сезон, а закінчиться він – то буду готуватися до серфінгу. Є люди менш адреналіно залежні, а є менше. А я дуже адреналіно залежна. І це дає мені задоволення від життя, щастя, відчуття , що ти живеш тут і зараз. Я не люблю відпочивати як «тюлень»-турист, коли їдеш на все готове і лише валяєшся на пляжі. А от якщо збирати по деталях інформацію про цікаві місця, вловлювати цікавинки в інтернеті, серед знайомих, то можна собі влаштувати унікальну подорож, яка принесе тобі стільки позитивних вражень, що вистачить до наступної відпустки.
