4.
Прийдешнього недільного дня, тримаючись один одного за руки, батько і син поспішали до храму молитви, який кликав їх на ранкове богослужіння мелодією церковних дзвонів, які линули з землі в піднебесся. А в небесах радіючи й співаючи Славу Небесному Отцю, дивилися на землю Божі ангели, а також і ненька. Миколка вірив у це, як і в те, що батько вже ніколи не залишить його навіть на мить. Адже життя віддане Богу та прожите для Нього — найліпше
